Фейхоа (Feijoasellowiana L.)

Коли цвіте фейхоа, рослина з Бразилії та Уругваю, що поширена тепер по всьому Чорноморському узбережжю, біля неї завжди можна побачити гомінку згаю дітлахів. Вони старанно збирають пелюстки з квіток і смакують ними.

Дорослі виготовляють з них смачні ласощі, ароматні настоянки, використовують їх для ароматизації варення з плодів інших рослин.

Корисні не тільки квітки фейхоа. Культивують рослину здебільшого заради її плодів, подібних до невеличких видовжених або трохи круглястих огірочків з чашечкою на верхівці. Шкірка плодів гладенька, а у деяких плодів злегка шорсткувата, темно- або світло-зелена, з воскоподібним нальотом, який надає їй димчастого відтінку. Плоди деяких сортів бувають навіть з румʼянцем. Мʼякоть  їх приємна на смак, кислувато-солодка, нагадує трохи ананас або суниці, з приємним ананасовим ароматом.

Плоди фейхоа містять багато цінних речовин: до 13% цукрів, 15% органічних кислот (в основному лимонної), вітаміни і, що дуже важливо, невелику кількість органічних сполук йоду (від 1,6 до 4г на 1 кг плодів). Тобто речовини, яких не нагромаджує так багато жодна з відомих у культурі рослин. Тому, крім вживання свіжими, для виготовлення варення, компотів, желе тощо плоди фейхоа використовують і в науковій медичній практиці для лікування різних хвороб щитовидної залози.

Фейхоа належить до родини миртових. З усього роду Фейхоа, який налічує шість видів, тільки фейхоа Селлова посідає значне місце як декоративна рослина. Дерева або чагарники досягають 4-6 м заввишки. Листки у них щільні, майже шкірясті, кулясті або еліптичні. До 6 см довжиною та до 4 cм шириною, зверху зелені, знизу сріблясто-білі, опушені.

Квітки діаметром до 4см, двостатеві, зібрані по декілька в невеличкі суцвіття у пазухах листків; пелюстки зовні білі, всередині світло-малинові, тичинок багато, вони кармінного кольору.

Цікаво, що вічнозелена фейхоа починає поступово займати одне з провідних місць і в асортименті кімнатних рослин. Вона витримує складні умови освітлення й сухості повітря, невибаглива до його чистоти і добре почуває себе в приміщенні, забрудненому димовими і олійними домішками, тобто може бути придатна для озеленення приміщень з середньою та слабкою забрудненістю повітря.

При правильному догляді ця рослина дуже декоративна, особливо  в період цвітіння, коли покривається рожево-білими квітками з великою кількістю коралово-червоних тичинок, які висуваються далеко за межі чотирипелюсткового віночка. Кожна тичинка має кулясті пиляки, прикрашені яскравою приймочкою з торочкуватою маточкою. Цвітіння припадає на кінець весни – початок літа.

Водночас фейхоа непогано почуває себе і в приміщеннях східної , західної і навіть північної експозиції, в останніх приміщеннях рідко цвіте й не плодоносить.

У перші 2-3 роки фейхоа краще пересаджувати щороку, а в старшому віці через кожні 2-3 роки Кращою для дорослих рослин є землесуміш з дернової, парникової, листяної землі (4:3:2) з добавкою невеликої кількості (0,2 частини) піску, рогового або кісткового борошна.

За вибагливістю до температури фейхоа подібна до мандарини, починає рости при температурі 11°С, зацвітає при 20-24°С. Цвітіння  триває досить довго, понад 30 днів. Кращим для росту і розвитку рослин є витримування їх деякий час (1-3 місяці) взимку при відносно зниженій температурі (10-11°С). Фейхоа добре реагує на щоденна (абопринаймні щотижневе) обприскування водою влітку.

Росте досить компактним кущем або деревцем і не потребує особливого формування крони. Вирізують лише пагони, що ростуть всередині крони і сухі пагони. Сіянці заввишки 25-30см зрізують на третину висоти. А на бокових пагонах формують гілки чергових порядків. При цьому слід памʼятати, що плоди у фейхоа утворюються на пагонах цьогорічного приросту, тому укорочують й прищипують тільки сильнорослі пагони для того, щоб вони не дуже згиналися віл своєї маси та великої кількості плодів, які на них утворяться. Зрізувати пагони слід над брунькою. Формують крону за закладання пупʼянків, тобто наприкінці лютого – на початку березня.

Щоб рослина утворила велику кількість молодих пагонів і дала великий урожай, вона потребує не тільки правильного формування крони, а й достатнього живлення, яке з одночасними поливами та обприскуванням крони створить оптимальні умови для росту й розвитку рослини.

Інтенсивність поливу повʼязана з температурою повітря в приміщеннях та освітленням. У затінку рослини  випаровують вологи менше, тому і норму поливу зменшують, а якщо вони перебувають у сонячному високому приміщенні, неподалік або на південному вікні, їх слід поливати частіше і давати більшу кількість води.

Особливо багато води рослини потребують у першій половині вегетаційного періоду, у період найбільш інтенсивного росту. Не слід забувати, однак, про те, що надмірні поливи холодною водою можуть призвести до затримки росту кореневої системи, закисання грунту в горщиках та діжках і, нарешті, до загибелі рослини.

У кімнатах фейхоа, як і більшість рослин, які вирощують у закритому грунті, при обмеженій площі живлення в горщиках сильно виснажують грунт ,який потребує постійного збагачення внесенням мінеральних та органічних добрив. Для прискорення їх поглинання підживлюють у вигляді розчинів. За день до внесення добрив рослини поливають водою.

Під рослини зазвичай рекомендується вносити суміш з 30г сульфату амонію або аміачної селітри та 30г калійної солі на 10л води, суперфосфат (50г на 10л) вносять окремо або разом з розчином коровʼяку (1:10). Витяжку суперфосфату готують заздалегідь – кипʼятять протягом 45 хв., відстоюють і зливають з осаду.

Азотні й калійні добрива вносять у період інтенсивного росту рослин – навесні, а фосфорні – влітку перед початком та в період масового цвітіння.З органічних добрив навесні вносять розчин збродженого курячого посліду (1:25), а влітку – розчин коровʼяку (1:10). Підживлюють через кожні два тижні.

Органічні добрива повільної дії – кісткове борошно та рогову стружку – підмішують у землесуміш при пересаджуванні рослин відповідно по 100 та 150г на відро землесуміші або використовують у вигляді водної витяжки Їх запарюють окропом, настоюють протягом 1,5-2 год. І цією рідиною поливають (50г борошна на 10л води).

Для створення кращих умов живлення фейхоа, як і інші кімнатні рослини, пересаджують у свіжу землесуміш з однакових частин дернової землі, перегною та піску з додаванням листяної землі та кісткового борошна.

Протягом перших 2-3 років молоді рослини фейхоа бажано пересаджувати щороку у досить великі горщики з додаванням свіжої землесуміші. Рослини семирічного віку пересаджують у діжки. Дорослі кущі можна пересаджувати через 4-5 років, але поверхневий шар грунту у діжці слід замінювати свіжою землесумішшю з невеликою кількістю коровʼяку та кісткового борошна.

У тісному посуді коренева система фейхоа швидко розростається і обплітає земляну грудку мичкуватим корінням. За таких умов грунт в горщиках вдень швидко пересихає, а вночі охолоджується, коріння потерпає під нестачі вологи, живлення, перегрівання та охолодження. Особливо чутливі до цього молоді саджанці - вони за таких умов уповільнюють темп росту і запізнюються з плодоношенням.

Нормальні умови для розвитку однорічних саджанців створюються у горщиках діаметром 15-20см, для 2-3-річних рослин – 20-25, чотирирічних – 30-40см.

Пересаджувати фейхоа у новий посуд слід з грудкою землі, не розбиваючи і не обтрушуючи її. А у зайвий обʼєм обережно насипають свіжу землесуміш, ретельно утрамбовуючи її дощечкою, садильним кілочком тощо. Коріння за межами грудки підрізують, а пагони вкорочують на ¼ довжини. Пересаджені рослини поливають і на декілька днів залишають у затінку.

Взимку, особливо у кімнатах з централізованим опаленням. Повітря дуже сухе, температура занадто висока. В цей час необхідно стежити, щоб грунт у горщиках весь час був помірно вологим, рослини бажано обприскувати, хоча б раз на день водою кімнатної температури, провітрювати приміщення, уникаючи протягів. Це запобігає листопаду.

Як і всі субтропічні рослини, фейхоа почуває себе краще взимку при температурі 10-12°С. Тому, якщо є можливість, її краще культивувати в прохолодних, світлих приміщеннях – утеплених балконах, верандах тощо. Добре вона росте і плодоносить також у зимових садах.

Протягом літа, до настання приморозків, рослини можна виносити на балкон, у садок або тримати біля розчинених балконних дверей.

Ретельний догляд сприятиме одержанню плодів з високим вмістом природних йодистих сполук.