Декоративно-листяна трав'яниста багаторічна рослина, яку розводять головним чином через красиве листя. Воно утворює великий кущ і зберігає свою декоративність протягом усього вегетаційного періоду.

Численне листя хости (округле, серцеподібне, стрілоподібне, ланцетне) на довгих, дугоподібно вигнутих черешках фонтаном спадає з центру розетки. Висота хост варіює від 20 до 90 см; за висотою хости поділяються на чотири групи: карликові, низькорослі, середньорослі, високорослі.

Залежно від забарвлення листя хости поділяють на п'ять груп:

- Блакитна (B) – листи мають блакитнувато-сизий восковий наліт;

- Зелена (Gr) – з листям різних відтінків зеленого кольору;

- Жовта (Go) – об'єднує жовтолисті хости;

- Варієгата (V) – включає пістряволисті сорти: строкато-золотисті, з білою облямівкою, з жовтою або кремовою облямівкою;

- Медіоваріегата (MV) – листи мають зелене обрамлення, а інша частина листа має біле або жовте забарвлення.

Довгі квітконоси хости, що піднімаються над листям на висоту до 100 см, в липні-серпні увінчані безліччю ніжних білих, бузкових або лілуватих квіток, зібраних в багатоквіткове суцвіття. Ці витончені воронкоподібні квітки, що нагадують мініатюрні лілії, видають тонкий вишуканий аромат.

Хоста – невибаглива довговічна рослина, яке може рости практично без догляду. Ідеальним місцем для хости є півтінь. Але багато сортів хости переносять і сонце, і цілковиту тінь. Сонце легше переносять зелені сорти хости; строкаті сорти краще відчувають себе в півтіні, втрачаючи в глибокій тіні своє строкате забарвлення; в найтемніших куточках добре приживаються майже сині сорти хости.

Хости невибагливі до ґрунтів, але на пухких, багатих, слабокислих, помірно зволожених ґрунтах розвиваються краще. Ці рослини дуже позитивно відгукуються на підживлення. Також хоста прекрасно росте в контейнерах, що додає їй ще плюсів.

Хости вологолюбні (однак не виносять вогкості), але дорослі екземпляри, коренева система яких глибоко проникає в ґрунт, стають досить засухостійкими.

Хости морозостійкі; однак восени, коли сніг ще не випав, а вже істотно підморожує, хости рекомендується замульчувати утеплювачем. Весняне мульчування ґрунту навколо розетки хости перегноєм або компостом дозволяє зберегти вологу біля коріння і заодно підживити рослину.

Пересадку хости переносять легко, особливо у молодому віці; але все ж не варто часто пересаджувати й ділити хосту – це загальмує її розвиток і зменшить пишноти. Товсте вкорочене кореневище хости має міцне шнуровидне коріння. При посадці хости в посадкову лунку бажано внести компост, перегній, торф та мінеральні добрива, особливо при вирощуванні на бідних щільних грунтах. Хости стають по-справжньому красивими, коли вступають в пору юності (5 років), до зрілості (10 років) вони повною мірою проявляють свої достоїнства, які зберігають до самої старості (20 років).

Діаметр розеток хост значно коливається залежно від виду і сорту. Низькорослі і карликові хости зазвичай саджають через 30 см; середньорослі – рідше (60 см). Більш великі рослини розміщують на значній відстані один від одного (80-100 см), щоб вони добре проглядалися з усіх боків і зуміли проявити себе у всій красі.

Хоста – унікальна рослина і може грати різні ролі в садовому дизайні. В першу чергу – це ґрунтопокривна рослина для напівтінистих або тінистих куточків саду. Хости відмінно виглядають по краях садової доріжки, на березі садової водойми, перед чагарниками або біля межі галявини. Рослини відмінно підходять як для формальних, так і для природних садів, а також для садів, легких і швидких у догляді. Добре піддаються хости вирощуванню в горщиках, якими можна прикрасити патіо або окремі незатишні куточки саду. Використовують хости і на альпійських гірках. Листя – прекрасний зрізний матеріал для букетів, в тому числі сухих.

Партнерами хости часто виступають цибулинні рослини. Коли цибулинні у всій красі цвітіння, листя хости тільки розкриваються. Коли цибулинні відцвітуть, почнуть жовтіти, листя хости закриють їх і квітник знов стане акуратним і красивим.

Також партнерами хости є такі ж любителі тіні: астильба, гейхера, брунера, папороть. Світлолюбні хости красиво виглядають з лілійниками та ірисами.

Хости часто страждають від слимаків, проти яких застосовують метальдегід, тютюновий пил і суперфосфат.

В наявності наступні різновиди та садові форми:

Хоста ланцетолиста (Hosta lancifolia) – один з найцікавіших видів хости з пізнім терміном цвітіння; з вузьким довгим темно-зеленим блискучим листям; утворює кущ висотою 35-40 см, діаметром 40-50 см; квіти фіолетові; цвіте з другої половини серпня до середини жовтня.

Хоста Форчуна (Hosta fortunei) – з серцеподібним або округлим листям різного забарвлення; утворює компактний кущ висотою до 40 см і діаметром 40-50 см; квітки лілові; цвіте з кінця липня до першої декади серпня. В наявності 3 сорти.

Хоста ланцетолиста:

Хоста Форчуна: