Латинська назва – Festuca cinerea = F. glauca

Невисока багаторічна трава з синьо-сірим листям. Утворює напівкруглий пишний кущ висотою 30-60 см. Листя вузьке, лінійне, від сіро-зеленого до сталево-синього кольору. Суцвіття сіро-зелені, в м'яких мітелках на прямому стеблі, після цвітіння стають світло-коричневими. Цвіте у червні-липні. Садять її на сухі місця або в вересові зарості, щоб її сріблястий колір вносив пожвавлення в композицію ділянки. Вид теплолюбний, полюбляє піщано-гумусні, проникні, добре дреновані ґрунти і сонячні місця. Переносить вапно в ґрунті. Через 3-4 роки рослину слід розділити. Для інтенсивнішого забарвлення листя рекомендується пересаджувати раз на 2 роки. У холодні роки не дає яскравого забарвлення.

Можливості застосування костриці сизої в озелененні ділянки досить широкі. Цей декоративний злак прекрасно виглядає в клумбах, у бордюрах, рабатках і міксбордерах, в альпінаріях і рокарії. До того ж кострицю сизу можна назвати майже єдиним декоративним злаком, який підходить для створення килимового квітника. На тлі газону або чагарників вівсяниця чудово виглядає, якщо її висадити цілим масивом. Часто застосовується як ґрунтопокривна рослина, при цьому необхідно підтримувати всі рослини в одній формі і гарному вигляді.

Має велику кількість сортів. Сорти костриці сизої різняться між собою за кольором, іноді зовсім незначно. Деякі сорти більш сині, інші більш сріблясті. Розрізняються і по висоті. У деяких назв сортів існують синоніми, оскільки рослини привозять з різних країн, і одна і та ж рослина може продаватися під різними назвами.