Батьківщина лаванди – Південна Європа. Латинська назва рослини – Lavandula angustifolia. Походить вона від латинського lava – мити, і відображає те, що римляни додавали лаванду в свої ванни для свіжості та аромату.

Лаванда – багаторічний напівчагарник з дерев'янистим мичкуватим коренем, що досягає двох метрів у довжину, і численними пагонами висотою до 60 см, у нижній частині дерев'янистими. Листя супротивне, щільне, сидяче, лінійне, сріблясто-зеленувато-сіре, з ніжним опушенням. Квітки невеликі, двостатеві, блакитно-бузкові або сині, зібрані в колосоподібні суцвіття по 6-10 квіток у мутовках, які розташовані на верхівках безлистих стебел з проміжками в 0,5-2 см. Суцвіття від фіолетово-синіх до лілових, квіти мають приємний характерний запах. Цвіте в липні – серпні. Ефірне масло виробляється з надземної частини рослини в період цвітіння. Завдяки тонкому аромату воно знаходить широке застосування в парфумерії. Запах легкий, тонкий, холодний, м'який, квітково-трав'яний, свіжий.

Лаванда добре росте в сонячному, теплому, навіть жаркому місці. Проте вона є досить морозостійкою: дорослі рослини витримують морози до –30°С. В морозні зими її можна вкривати на зиму (годиться лапник, соснова хвоя). Якщо все ж надземні частини обмерзли, їх обрізають, і рослина, як правило, відновлюється. Таким же обрізанням регулярно омолоджують кущики, щоб вони не оголювалися знизу. Важливо ніколи не обрізати надто сильно, до здерев’янілих стебел, бо рослина може загинути. Тривалість життя рослини – до 30 років.

Навесні лаванду слід регулярно зрізати. У суху погоду рясно поливати.

Найкращий ґрунт для лаванди – добре пропускає воду, сухий, свіжий, гравійний або піщано-глинистий, помірно поживний, містить вапно. Лаванда не може рости на важких глинистих ґрунтах з підвищеною кислотністю і високим стоянням ґрунтових вод. Ґрунтову суміш готують легку і родючу – з листової землі, перегною, піску, узятих у співвідношенні 3:2:1, додаючи до неї мінеральне добриво. Рослини садять на відстані 30-40 см один від одного. Глибина посадки 25-30 см.

В озелененні лаванду застосовують в терасах, в садах з пахучими травами. Збирати квіти лаванди треба як тільки вони повністю розкрилися, в цей час їх забарвлення і запах будуть найбільш інтенсивні. Сушити квіти слід в затіненому і добре провітрюваному місці.

Партнерами для лаванди є кущі або напівчагарники, що люблять сухі ґрунти. Добре росте з трояндами. Ідеальними партнерами для лаванди являються також різноманітні рослини ароматних садів і безліч рослин з жовтим забарвленням квітів (вони відмінно відтіняють глибокі блакитні і фіолетові кольори лаванди).