Латинська назва – Thymus x citriodorus. Природний гібрид Т. pulegioides x Т. vulgaris, поширений в Південній Франції.

Трав'яниста багаторічна ґрунтопокривна пряна рослина висотою не більше 10 см. Рослина невибаглива, швидко і агресивно розростається, утворюючи суцільний килим. Листочки дрібні, яйцеподібні або округлі, мають характерний для чабрецю аромат з легким відтінком запаху лимона. Квітконосні пагони 15-30 см заввишки. Цвіте чебрець з червня по серпень. Дрібні рожево-малинові суцвіття в період цвітіння покривають весь кущ, приховуючи дрібне листя. Світлолюбний, але може миритися з легким затіненням. Оптимальні ґрунти – дреновані, без застою води, середні та бідні за родючістю. Розміщувати бажано на відкритих піднятих над рівнем ґрунту досить сухих ділянках, освітлених сонцем з світанку до заходу. Чебрець добре розвивається на супіщаних і піщаних ґрунтах. Зимостійкий і посухостійкий. Старші гілки необхідно час від часу підстригати, щоб чагарнички залишалися густими і охайними.

Ідеальна рослина для альпійських гірок і сухих південних кам'янистих схилів. Висаджують окремі кущики чебрецю на відстані 10 см один від одного. Дуже часто вирощують в альпінаріях і рокаріях, висаджують між плитами мощення садових доріжок, в нішах між каменями, в декоративних вазонах, як ґрунтопокривну рослину. Додавання сушених пагонів чебрецю в чай надає йому дуже приємного, неповторного степового аромату.